Гнійна ангіна — це гостре інфекційне бактеріальне захворювання, при розвитку якого осередок розвитку інфекції знаходиться в піднебінних мигдалинах. Сам гній, видимий неозброєним оком на поверхні гланд, являє собою скупчення продуктів життєдіяльності бактерій, самих бактерій (як живих, так і загиблих), фізіологічних рідин організму та загиблих клітин імунної системи.

На фото — типова гнійна ангіна у фолікулярній формі:

Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?Її ж нерідко плутають з іншими захворюваннями зовсім іншої природи, що вимагають застосування інших ліків.

Самим хворим вкрай важливо розуміти, що гній є лише побічним продуктом діяльності бактерій. Це не причина ангіни і не сама основна популяція бактерій. Видалення гною, який часто помилково вважається важливим способом боротьби з ангіною, ніякого значущого ефекту при лікуванні не дає.


Формування гною при гнійній ангіні відбувається всередині мигдаликів, в глибоких шарах їх, до яких не дістають ніякі місцеві засоби лікування, в тому числі і антибактеріальні. Тут знаходиться основна частина бактерій, які розмножуються і виділяють у процесі життєдіяльності токсини. Ці токсини призводять до розвитку запалення в мигдаликах, а при попаданні в кров’яне русло — до інтоксикації всього організму.

На фото — гнійна лакунарна ангіна, найважча форма хвороби:

Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

Її теж нерідко плутають з деякими вірусними інфекціями, застосовуючи неефективні ліки і доводячи до хвороба ускладнень.

За великим рахунком, гнійна ангіна — це своєрідний спосіб захисту організму від бактеріального ураження внутрішніх органів. Потрапляючи з вдихуваним повітрям в рот, хвороботворні мікроорганізми осідають на мигдалинах, розмножуються тут і призводять до запалення. Самі мигдалини представляють із себе згустки лімфоїдної тканини, а лімфоїдна тканина в першу чергу бере участь у формуванні імунітету. Вона найшвидше відновлюється, в ній максимально швидко і ефективно відбувається накопичення клітин імунної системи та боротьба з інфекцією. Найбезпечніша ситуація для організму — це саме зараження мигдалин, вироблення імунітету до інфекційного агенту тут і придушення самої хвороби. При цьому внутрішні органи залишаються максимальної безпеки, оскільки бактерії в них не потрапляють. Мигдалини як би беруть на себе інфекційний удар і захищають менш стійкі перед бактеріями органи.


Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

Т-лімфоцит — клітина імунної системи, яка за своє життя знищує більше бактерій в мигдалинах, ніж весь розчин у десятки разів більша маса того ж розчину Люголя

Але, до речі, безпеку такого захисту для організму не абсолютна. Далі ми побачимо, що сам по собі організм у багатьох випадках не може протистояти ураження інших органів, а сама гнійна ангіна може стати смертельно небезпечною хворобою. Тому її і потрібно лікувати ефективними засобами.

Це — теорія, яку потрібно розуміти, щоб проводити правильне і ефективне лікування і не робити безглуздих і навіть небезпечних вчинків при ангіні. Тепер давайте розбиратися з практичними нюансами.

Клінічна картина при гнійній ангіні

Зовнішній вид глотки при гнійній ангіні досить характерний і в багатьох випадках дозволяє легко провести попередню діагностику хвороби. Наприклад, нижче декілька фото гнійної ангіни:

Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

Випадок з так званими «цілуються гландами», коли з-за надмірного збільшення розмірів при запаленні вони стикаються і перекривають глотковий кільце


Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

Не можна однозначно сказати, ангіна в даному випадку у хворого, або хронічний тонзиліт

Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

Лакунарна ангіна в початковій фазі свого розвитку

Практично завжди гнійна ангіна виглядає на фото, як жовті або брудно-жовті точки, плями або растеки на поверхні мигдалин. У деяких випадках наліт при ній утворює суцільну плівку на гландах.

Важлива особливість цієї хвороби: гнійники ніколи не з’являються на задній стінці горла. Зверніть увагу на фото: при типовій гнійній ангіні весь гній завжди знаходиться тільки на мигдаликах у глотці. В самому горлі ні на яких дільницях не з’являються ні запалення, ні гнійники.

На фото видно горло при гнійній ангіні:

Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

На мигдалинах тут добре помітні гнійники, але на задній стінці горла немає ніяких патологічних змін.


Також при ангіні гнійники ніколи не поширюються на небо і мову. Почервоніння може переходити на піднебінні дужки, в рідкісних випадках — на задню стінку горла.

Ці нюанси дуже важливі для правильної діагностики захворювання: при вірусних і грибкових ураженнях глотки і горла патологічний процес часто охоплює і горло, і небо. За цими ознаками інші захворювання можна відрізнити від ангіни, про це — нижче.

Нормою є поява сірого нальоту на язиці при гнійній ангіні. Він легко змивається при полосканні горла і проходить після лікування хвороби.

Гнійна ангіна завжди виглядає досить характерним з-за значного запалення мигдалин. В деяких випадках вони можуть навіть повністю перекривати прохід в глотку, не дозволяючи хворому ковтати.

На фото — саме така гнійна ангіна:

Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

На замітку

Іноді у хворих виникає катаральна форма ангіни, при якій гнійники на мигдалинах не з’являються, але запалення виражена досить сильно. Природа і причини цієї ангіни аналогічні тим же при гнійної, але у неї є специфіка діагностики та перебігу.

На фото добре видно, що зовнішній вигляд гнійників може бути різним:

Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?


Це пов’язано з тим, які конкретно тканини мигдалин уражаються бактеріальною інфекцією. Тим не менш, завжди при гнійній ангіні уражаються обидві мигдалини.

При фолікулярній ангіні самі гнійнички розташовуються під верхнім шаром епітелію і видаляються з працею, після цього на їх місці залишаються загоюються кілька днів виразки.

Гній при лакунарній ангіні знімається з поверхні мигдалин легко, без пошкодження більш глибоких тканин.

Хвороби, що протікають з дещо іншими клінічними картинами, не є типовими гнійними ангінами, хоча нерідко їх називають саме так.

Форми і типи хвороби

Залежно від того, в яких конкретно внутрішніх ділянках мигдалин відбувається розмноження бактерій, хвороба по-різному виявляє себе. Так, типові (вульгарні) гнійні ангіни можуть протікати в двох формах:

  • Фолікулярна, при якій гній накопичується в окремих фолікулах — структурних компонентах мигдалин. На фото добре видно такі добре відокремлені один від одного нагноівшіеся фолікули: Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?
  • Лакунарна. При ній вогнище розвитку бактерій знаходиться в лакунах — поглибленнях в мигдалинах. Накопичуючись у них, випливаючи і змішуючись з виділеннями з інших лакун, гній формує великі растеки на поверхні мигдалин: Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

  • На зображенні показано будову мигдалини людини і зазначено, де знаходяться лакуни, а де — фолікули, поражаемые при гнійній ангіні:

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    1 — лакуна, вхід у крипту; 2 — фолікул; 3 — сполучнотканинна капсула; 4 — трабекула

    На замітку

    Фолікулярну форму іноді називають гнійничкових ангіною з-за того, що самі гнійники малі і добре окреслені. Тим не менш, така гнойова ангіна не менш небезпечна, ніж лакунарна.

    Причому обидві форми з однаковою частотою викликаються різними збудниками. Досить численні випадки, коли на одній мигдалині у хворого виявляється типова фолікулярна ангіна, на іншій — лакунарна.

    Не завжди є можливість точно відрізнити фолікулярну форму від лакунарній. Тим більше, що найчастіше при хворобі нагноюються і фолікули, і крипти лакун. Головне в тому, що таке розрізнення не так і важливо: лікування хвороби однаково і для фолікулярної, і для лакунарній (і навіть для катаральної, не гнійної) форм ангіни. Диференціювання потрібно більше для розрізнення різних форм ангіни з захворюваннями іншої природи.

    На малюнку з підручника показана фолікулярна ангіна зліва і лакунарна — праворуч:


    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Також у окремому матеріалі ми говорили, як розрізняти ці форми хвороби…

    Тим не менш, суворе їх розрізнення не так важливо, як диференціальна діагностика самої гнійної ангіни від схожих патологій. І лакунарна та фолікулярна ангіни лікуються одними і тими ж методами і засобами.

    Збудники гнійної ангіни

    Основними збудниками гнійної ангіни є кілька типів бактерій:

  • Гемолітичний стрептокок групи А — викликає захворювання в 77-80% випадків. З цієї причини гнійні ангіни і катаральну форму її нерідко називають гострим стрептококових тонзилітом (БГСА-тонзиліт);

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Клітини β-гемолітичного стрептокока групи А — основного збудника гнійної ангіни

  • Різні штами стафілококів — є самостійними збудниками приблизно 6-9% випадків, спільно зі стрептококом — приблизно в 10% випадків.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Бактерії золотистого стафілокока


  • На замітку

    Код гнійної ангіни по МКБ-10 — J03.0 (гострий стрептококовий тонзиліт). Якщо проведено бактеріальне дослідження з’ясовано, що збудником є не стрептокок, хвороби присвоюється код J03.8 (гострий тонзиліт, спричинений іншими уточненими збудником) і додається код самого збудника B95-B97.

    У рідкісних випадках гнійну ангіну також викликають стрептококи груп C і D, гонокок (збудник гонореї), коринебактерії і деякі інші збудники. Раніше ангіною ж вважався синдром запалення глотки з характерним нальотом при дифтерії, але сьогодні його до ангіні не відносять.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Гонокок — збудник гонореї. Ангіну може викликати після сексуальних контактів з грубим порушенням вимог гігієни.

    Ангіна з гнійниками, викликана тим же гонококом або стрептококами інших груп, візуально нічим не відрізняється від типового БГСА-тонзиліту. Характерні відмінності має виразково-плівчаста ангіна (вона ж — ангіна Симановского-Плаута-Венсана), що викликається симбіозом спірохети Spirochaeta buccalis і веретеноподібної палички Bacillus fusiformis. Її теж іноді називають гнійної, хоча зовні вона добре відрізняється від типових гнійних ангін: при ній на мигдалинах з’являється одна чи кілька добре помітних виразок з зеленуватим слущивающимся нальотом.


    Примітно, що в значному числі випадків виразка з’являється тільки на одній мигдалині. Загалом виразково-плівчатий тонзиліт протікає легше, ніж типова стрептококова.

    На замітку

    В принципі, за типами збудника можна розрізняти види гнійної ангіни — стрептококову, стафілококову, гонококову, наприклад. Звичайно цього ніхто не робить, оскільки для надійної диференціювання потрібні результати бактеріального дослідження, а саме таке дослідження займає більше часу, ніж лікування хвороби. Форми ж протікання її — фолікулярна, лакунарна — видами не є, оскільки розрізняються лише специфікою ураження різних тканин.

    Важливо пам’ятати, що гнійна ангіна — це завжди бактеріальна хвороба. Її не можуть викликати віруси, найпростіші або грибки. Помилкою буде називати гнійної ангіною, наприклад, інфекційний мононуклеоз — вірусне захворювання з характерним нальотом на мигдалинах.

    У відео доктор Комаровський пояснює, що гнійна ангіна не викликається ні віруси, ні жодними іншими збудниками, крім бактерій:

    Тим не менш, в просторіччі гнійної ангіною нерідко називають грибкові ураження горла (їх ще називають грибкової ангіною) і деякі вірусні інфекції. Про це ми скажемо далі.

    Симптоми захворювання

    Гнійна ангіна — це таке захворювання, яке у всіх категорій пацієнтів протікає важко. При ній завжди проявляються такі симптоми:


    • Висока температура, найчастіше до 39-40°С;
    • Дуже сильні болі в горлі, іноді віддають у вухо і не дозволяють хворому приймати їжу. У більшості випадків при гнійній ангіні потрібно місцеве знеболювання в горлі протягом усього гострого періоду;
    • Ознаки інтоксикації організму: розлади шлунка, нудота, блювота, болі в животі, пронос, рідкий стілець;
    • Збільшення лімфовузлів, їх болючість. Запалюються, як правило, вузли під вухом, і під нижньою щелепою;
    • Важке нездужання, небажання рухатися, повний занепад фізичних сил;
    • Болі в тілі, суглобах, голові, іноді — в серце;
    • Озноб. Він може свідчити про септицемії і можливе сепсисі, при ньому потрібно спостереження хворого у лікаря.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Характерне для гнійної ангіни, збільшення лімфатичних вузлів

    У дітей при гнійній ангіні іноді виникають непритомність і помрачнения свідомості.

    При обстеженні в умовах клініки важливими ознаками гнійної ангіни є деякі зміни в складі і фізичних властивостях крові:

    • ШОЕ підвищується до 30 мм/год;
    • Помірне збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів в периферичній крові (зсув лейкограммы вліво);
    • Загальна кількість нейтрофілів підвищується до 12-15*109/л, що є одним з маркерів бактеріальної інфекції.

    У той же час при гнійній ангіні не виникають симптоми, характерні для вірусних захворювань горла та глотки: нежить, кашель, висип на шкірі. Завдяки цьому лікар часто може діагностувати хворобу ще до отримання результатів спеціальних аналізів.

    У відео доктор Комаровський пояснює, ніж гнійна ангіна відрізняється від ГРВІ:

    При цьому симптоми гнійної ангіни з’являються звичайно не всі одночасно, а в певній хронологічній послідовності.

    Хронологія перебігу хвороби

    Для гнійної ангіни характерним дуже швидке гострий початок. Інкубаційний період захворювання короткий — не більш 3-4 днів, зазвичай — 1-2 дні, іноді — буквально кілька годин (останнє характерно для дітей). У хворого різко підвищується температура, часто її не вдається збити стандартними препаратами, з’являється озноб, людина починає відчувати болі в горлі, при огляді у нього помітно почервоніння і запалення мигдалин, але самі гнійники можуть ще не з’являтися.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Картина, характерна для катаральної ангіни: сильно збільшені мигдалини при відсутності гною. Якщо гній надалі не з’явиться, хвороба пройде у катаральній формі, якщо з’являться гнійники — це буде типова гнійна ангіна.

    Потім картина розгортається в такому порядку:

  • На 2-е добу прояви хвороби стають виражені максимально чітко: з’являються гнійники, запалення стає найбільш сильним, ще більше погіршується самопочуття. Температура тіла залишається високою, пропадає апетит, виражені симптоми інтоксикації;
  • На 4-ту добу починають самі проходити гнійники. Велика частина з них розкривається, при лакунарній ангіні гній просто відділяється від мигдаликів, на його місці залишаються помітні перфорації поверхні, які швидко затягуються;
  • На 5-6 добу у хворого нормалізується температура і загальний стан, з’являється апетит;
  • На 7-8 добу зникають болі в горлі;
  • На 10-12 добу повертаються в норму розміри лімфатичних вузлів, зникає їх болючість.
  • Важливо розуміти, що ангіна — це завжди гостра хвороба. Вона не може бути хронічної (цим вона відрізняється від хронічного тонзиліту, схожого на неї своїми клінічними проявами), не може тривати 14 днів і більше. При відсутності ускладнень дуже рідко деякі симптоми зберігаються протягом 10 днів, але про саму ангіну тут вже не йдеться — зазвичай так довго у хворого спостерігаються збільшення мигдалин або лімфатичних вузлів, наслідки інтоксикації організму (слабкість, відсутність апетиту).

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Важкий регіонарний лимфоаденит у дитини при гнійній ангіні

    Найбільш явні симптоми хвороби через 6-8 днів зникають, причому відбувається це достатньо швидко.

    Гнійна ангіна протягом 10, 14 або більше днів — це, швидше за все, неправильно діагностоване загострення хронічного тонзиліту, або грибкове або вірусне ураження мигдаликів і горла. Іноді після ангіни довгий час хворого мучать симптоми її ускладнень — того ж хронічного тонзиліту, або абсцесу.

    Також гнійна ангіна не може повторюватися часто. У медичній практиці відомо правило, згідно з яким ангіна, виникає частіше 1 рази в рік — швидше за все, не ангіна. У нормі ця хвороба трапляється у людей один раз в житті. При постійно повторюваних загостреннях має сенс запідозрити хронічний тонзиліт або хвороби іншої природи.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Клінічна картина при загостренні хронічного тонзиліту. Через схожість проявів його часто плутають з фолікулярною ангіною.

    Описана вище послідовність актуальна за умови відсутності ускладнень і для випадку, коли хворий не приймає антибіотики. При прийомі антибіотиків біль у горлі та підвищена температура зникають дуже швидко, буквально через 1-2 дні після початку їх застосування. Якщо ж після гнійної ангіни розвиваються ускладнення, подальша симптоматика їх залежить від конкретної хвороби.

    Небезпеки гнійної ангіни, в тому числі для дітей, вагітних жінок і годуючих матерів

    Ангіна небезпечна не сама по собі, а тим, що ускладнення можуть призвести до інвалідності і навіть смертельного результату.

    Наприклад, доктор Комаровський стверджує, що практично всі гломерулонефрити і ревматичні хвороби у дорослих і літніх людей — це саме ускладнення перенесених і неправильно лікованих (або зовсім не лікованих) ангін.

    Пов’язано це з тим, що при відсутності правильного лікування з мигдалин в інші тканини можуть мігрувати самі бактерії (в цьому випадку дуже небезпечні отит і сепсис), або в організмі так довго присутні бактеріальні токсини, що імунна система встигає виробити антитіла саме до них. Специфікою стрептококових токсинів є те, що деякі з них за своєю структурою нагадують окремі білки, що знаходяться в серці, нирках та суглобах. Антитіла до цих токсинів все життя будуть прагнути знищити ці білки, дуже важливі для роботи відповідних органів, і, як результат, у хворого постійно будуть виникати болі у серці, то у суглобах, то у всіх цих органах, разом узятих.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Ревматизм і болю в суглобах — типові (і зовсім не очевидні!) наслідки нелікованою гнійної ангіни

    Це цікаво

    Всі ці процеси розвиваються при досягненні певної кількості самих токсинів в крові і на певному етапі розвитку бактерій. Не потрібно боятися, що вже на другий день хвороби у хворого почнеться ревматична лихоманка. Медична статистика свідчить, що ймовірність розвитку ускладнень з’являється, якщо ангіна не лікується ефективними засобами протягом 8-9 днів після появи перших симптомів. Навіть більше того: за статистикою, лікування, розпочате на 4-5-й день хвороби, виявляється простіше, швидше і ефективніше, ніж те, яке почалося в перший-другий день. Тому у хворого є достатньо часу, щоб звернутися до лікаря та отримати рецепт на найбільш ефективні лікарські засоби.

    Найбільш часто виникають такі ускладнення ангіни:

    • Абсцеси глотки і горла, у багатьох випадках потребують проведення хірургічної операції з їх видалення;
    • Середній отит, що супроводжується сильними головними болями і чреватий розвитком порушень слуху, аж до повної глухоти;
    • Гостра ревматична лихоманка з постійними болями в серці. Вона небезпечна розвитком вад серцевого м’яза;
    • Сепсис, при якому бактерії потрапляють в кров’яне русло і вражають різні органи. Смертельно небезпечне ускладнення;
    • Гломерулонефрит, небезпечний розвитком ниркової недостатності;
    • Хронічний тонзиліт, загострення якого нагадують прояви фолікулярної ангіни. Часто закінчується видаленням мигдалин.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Операція з видалення хронічно запалених мигдаликів. На самих гландах у хворого видно точки казеозних пробок.

    Докладно про всі ускладнення гнійної ангіни читайте в окремій статті…

    Ці небезпеки однаково актуальні для всіх категорій пацієнтів. При цьому у дітей ускладнення розвиваються частіше, ніж у дорослих, і іноді переходять у хронічну форму, зберігаючись на все життя.

    Для вагітних жінок небезпека гнійної ангіни полягає в загальної інтоксикації організму та ризик впливу на плід. При своєчасному проведенні лікування ніяких наслідки для плода ангіна з гнійниками не має.

    То ж актуально для годуючих матерів. Якщо хвороба в матері вчасно почати лікувати, вона ніяк не вплине на стан дитини. Важливо тут те, що правильне лікування істинної гнійної ангіни, в принципі, не складно і може бути дуже швидким і ефективним. Але воно буде правильним лише тоді, коли саме захворювання правильно діагностовано. Якщо почати лікувати ангіну з гнійниками, коли у хворого насправді грибкова інфекція або ГРВІ, можна не тільки не допомогти, але й нашкодити.

    C якими хворобами можна сплутати гнійну ангіну?

    Диференціальна діагностика гнійної ангіни потрібно диференціювати її з такими захворюваннями:

    • Хронічний тонзиліт. Клінічна картина його загострень дуже схожа з такою при фолікулярній ангіні, однак хронологія перебігу інша. Загострення хронічного тонзиліту можуть виникати кожні кілька місяців, іноді — частіше, при цьому, ангіна ж частою бути не може. Крім того, для хронічного тонзиліту характерно поява заторів у мигдаликах (так званих «каміння»), які не зникають у період між загостреннями і викликають поганий запах з рота;

      Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

      Типові камені в мигдалинах при хронічному тонзиліті

    • Інфекційний мононуклеоз, при якому на мигдалинах з’являється брудно-жовтий наліт, а хворі плутають його з гноєм. Однозначно діагностувати цю хворобу можна за аналізом крові. На відео доктор Комаровський пояснює, як відрізнити гнійну ангіну від цього захворювання в домашніх умовах:
    • Ентеровірусний стоматит, званий ще герпангиной. Дрібні папули, що з’являються при ньому в глотці, на горлі і небі, іноді приймають за гнійники. На фото нижче — справжня ангіна з гнійниками: Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?
      …а тут — герпетична ангіна: Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?
      У відео доктор Комаровський пояснює, чим відрізняється ангіна від герпангіни:

    • Дифтерія, при якій в горлі з’являється щільний густий наліт. Цей наліт відрізняється від гною при ангіні тим, що не розчиняється в воді і знімається з утворенням ран на поверхні неба. До того ж, в більшості випадків сам наліт з’являється тільки з одного боку глотки. Найбільш точна диференціальна діагностика можлива при бактеріальному дослідженні мазка із зіву;

      Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

      Типовий щільний і важко відокремлюваний наліт при дифтерії

    • Кір, при якій на мигдалинах і внутрішньої поверхні щік з’являються невеликі білі крапки, що нагадують гнійники при фолікулярній ангіні. Її зазвичай відрізняють від ангіни по вторинних симптомів — висипу на тілі — і за результатами аналізу крові;

      Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

      Кір у дитини — при ангіні таких висипань на тілі не з’являється

    • Грибкові ураження глотки і мигдалин — фарингомикозы і тонзилломикозы. Характеризуються появою сирнистого нальоту, який можна сплутати з гноєм. Зазвичай протікають м’якше, ніж стандартна гнійна ангіна, а сам наліт добре відрізняється від гною.

      Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

      Грибкові висипання на небі у хворого

    На фото — горло при інфекційному мононуклеозі:

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    А тут — при кору:

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Існують ще декілька захворювань, з якими можна сплутати гнійну ангіну. Дізнайтеся більше про те, як відрізнити лакунарну ангіну від хвороб зі схожою симптоматикою…

    Епідеміологія і заразність

    Гнійна ангіна — це заразна інфекційна хвороба, що передається переважно повітряно-крапельним, рідше аліментарним і контактним шляхами. Вона дуже контагиозна і легко заразити здорову людину.

    За статистикою, кожен другий чоловік хоча б раз у житті хворів істинної гнійної ангіною.

    Гнійна ангіна найчастіше виникає у дітей шкільного віку, підлітків і дорослих людей.

    У дітей до 6 місяців гнійна ангіна в принципі не може з’явитися, оскільки у них ще не сформовані мигдалини. У дітей до 2 років ангіна з гнійниками розвивається виключно рідко, від 2 до 3 років — частіше, але все одно є дуже нестандартним випадком.

    Перший пік захворюваності на ангіну припадає на вік 5-6 років, коли в дитячих садках діти зустрічаються з переносниками інфекції. У дітей шкільного віку і підлітків захворюваність у загальному однакова, у дорослих людей — трохи нижче.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Діти заражаються ангіною не від холодного повітря і не від холодного питва, а від інших дітей

    Гнійної ангіною можна тільки заразитися від хворої людини або видужуючого переносника (наприклад, від хворого тим же хронічним тонзилітом). Неможливо захворіти цією хворобою, переохладившись, випивши холодної води або з’ївши морозиво. Ці фактори можуть призвести до тимчасового ослаблення захисних сил організму, але для захворювання на ангіну після переохолодження потрібно поспілкуватися з хворим, який начихает на замерзлого людини і заразить його інфекцією.

    На замітку

    У нетрадиційній медицині вважається також, що існує певна психосоматика гнійної ангіни. Наприклад, прихильники таких поглядів вважають, що ця хвороба розвивається у людей, які бояться дати вихід своїм емоціям, ковтають образи, придушують гнів. Діти ж страждають від ангіни з гнійниками, коли в сім’ї присутній напружена атмосфера, батьки часто сваряться і зганяють злість на дитині. Однак з наукових позицій психосоматичні причини гнійної ангіни не підтверджені: у всіх випадках при цій хворобі виявляється явний етіологічний фактор — хвороботворні бактерії. Без них, тільки з психологічних причин, гнійна ангіна не виникає, тобто вона не є психосоматичним захворюванням. Розраховувати вилікувати цю хворобу, лише попрацювавши зі своїми психологічними проблемами — пряма дорога до інвалідності.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Приглухуватість і повна втрата слуху — одне з ускладнень ангіни

    Що робити при гнійної ангіни в першу чергу?

    Враховуючи складність правильної діагностики, при підозрі на гнійну ангіну слід в першу чергу звернутися до лікаря, який зможе з максимальною точністю поставити діагноз. Це необхідна умова для того, щоб подальше лікування було коректним і ефективним.

    Головне тут — не панікувати. Як би ні була небезпечна гнійна ангіна, сьогодні у продажу є велика кількість ефективних безпечних засобів, що дозволяють швидко вилікувати її і надійно захиститися від ускладнень. Завдання хворого — приймати саме такі дієві та нешкідливі для нього кошти.

    Як протікає гнійна ангіна і як вона виглядає на фото?

    Амоксицилін — один з найбільш ефективних, безпечних та доступних антибіотиків для лікування ангіни

    Саме лікар крім діагностики призначить антибіотики, які будуть ефективні і безпечні в кожному конкретному випадку. Знаючи все про пацієнта, лікар зможе підібрати такі ліки, які при ефективності проти гнійної ангіни не викличуть у хворого на алергію або інші побічні ефекти. Він же складе правильно оформлену довідку про гнійній ангіні для отримання лікарняного листа і призначить курс лікування.

    Якщо стан хворого настільки важко, що він не зможе дійти до лікарні, має сенс викликати лікаря додому. Якщо не показуватися фахівця взагалі, є висока ймовірність помилки в діагнозі, неправильного лікування і, як наслідок, розвитку важких ускладнень хвороби.

    Дізнайтеся також:

    • Як правильно лікувати гнійну ангіну?
    • Які ліки застосовуються при цій хворобі?
    • Які антибіотики потрібні при гнійній ангіні?

    Источник: nezhit.pp.ua

    Причины возникновения

    Ангина – острая форма заболевания дыхательных путей. Микроорганизмы живут в организме человека на протяжении всей жизни. Болезнь возникает как следствие ослабленного иммунитета и воспаления миндалин.

    При заболевании важно учесть, что явилось первопричиной: вирусы или бактерии. В зависимости от этого будет назначаться лечение. Течение и симптоматика различаются между собой.

    Гнійна ангіна фото
    Стафилококк и стрептококк

    Вирусы и бактерии развиваются быстрее, попав в благоприятную среду обитания. Основные возбудители стафилококк и стрептококк. Большинство иммунных клеток, живущих в миндалинах, погибают, пытаясь защитить организм от распространения инфекции.

    Гнійна ангіна фото

    В горле на поверхности небных миндалин формируются гнойные образования – продукты жизнедеятельности микроорганизмов, как активных, так и мертвых.

    Способы передачи

    Ангине подвержены взрослые и дети. Провоцирующим фактором становится переохлаждение организма или контакт с зараженными пациентами. Существует несколько способов передачи инфекции:

    1. Воздушно – капельный путь.
    2. Через посуду, игрушки, и другие предметы пользования.

    Наиболее благоприятный сезон для возникновения ангины – весна и осень во время нехватки витаминов и ослабленного состояния иммунной системы, вспышек ОРВИ и гриппа. Температурные скачки, высокий уровень влажности среды создают благоприятный фон для распространения инфекций, бактерий и вирусов.

    Общие симптомы

    Многие взрослые в курсе, как выглядит ангина в общем виде. Горло у взрослых и детей становится ярко-красного цвета (смотрите следующее фото). В ротовой полости появляются белесые выделения или гной. Горло при ангине болит и появляется першение.

    Также присутствует симптоматика характерна для большинства простудных заболеваний:

    • Общая слабость.
    • Появление тошноты и рвоты.
    • Повышение температуры.
    • Отсутствие аппетита.
    • Болевые ощущения при глотании и в спокойном состоянии.
    • Нарушение сна.

    Формы

    Известны следующие разновидности ангины:

    • Гнойная.
    • Вирусная.
    • Катаральная.
    • Грибковая.
    • Герпесная.

    В зависимости от выявленной формы, которая определяется анализами, выбирается курс антибиотиков.

    Гнойная ангина

    Гнійна ангіна фото

    Гнойная ангина опасна своей схожестью с вирусными инфекциями. Врачи выбирают слабые лекарственные препараты, в результате болезнь прогрессирует, появляются осложнения. Эта форма ангины несет в себе позитивную функцию для организма: таким образом, он защищает себя от заражения микробами внутренних органов.

    Гнойная ангина возникает следующим образом: в воздухе присутствуют болезнетворные организмы. Попадая в ротовую полость в процессе дыхания, они начинают активное размножение и развитие в области миндалин воспалительных процессов.

    Миндалины – образования лимфоидной ткани. Она принимает участие в формировании иммунных клеток. Именно в ней происходит наиболее быстрая регенерация клеток иммунной системы и борьба с попавшими в организм вирусами.

    Заражение миндалин – наиболее удачный вариант заражения организма. В этом случае у пациента будет выработан иммунитет. Когда основной удар ангины приходится на миндалины, внутренние органы находятся в полной безопасности и не подвергаются риску заражения.

    Гнойная ангина в большинстве случаев выглядит подобным образом: желтые образования в виде гнойников или сплошной пленки, покрывающее горло. Могут иметь грязно-желтый цвет (смотрите как выглядит на фото у взрослого)

    При этой форме заболевания само горло у взрослых и задние его стенки остаются не тронутыми. Воспалительные процессы затрагивают миндалины и непосредственно глотку. Появление серого налета – нормальный признак при гнойной ангине. Ликвидировать его можно полосканием горла содой или отварами трав (в том числе коланхоэ и алое). Иногда миндалины воспаляются настолько сильно, что закрывают собой полностью весь проход в глотку, не позволяя пациенту сглатывать.

    Для врача полезно уточнить, где именно присутствуют болевые ощущения. Часто пациенты путают или объединяют в одно горло и глотку. Некоторые формы ангины имеют аналогичные симптомы простудного заболевания и различить их практически невозможно. Проходит время и болезнь прогрессирует.

    При ангине боль в области горла не ощущается, так как воспалительные процессы проходят в миндалинах и глотке. Если болит горло, это характерный признак ларингита, а не ангины.

    Детское заболевание

    Гнійна ангіна фото
    Ангина фото у ребенка.

    Ангина у детей появляется в следующих случаях:

    • Переутомления, стрессовых ситуаций.
    • Нарушения режима питания.
    • Контакта с больными детьми.
    • Заражения через игрушки и посуду.
    • Общего или местного переохлаждения организма.
    • Ослабленной иммунной системы.
    • Перенесенных инфекционных заболеваний.
    • Таких заболеваний как отит или гайморит.

    Случаи срочной госпитализации у ребенка

    Бывают случаи, когда ангина у ребенка может сопровождаться срочной госпитализацией:

    • Заболевания в хронической стадии (сахарный диабет, плохая свертываемость крови и других).
    • Флегмон шеи.
    • Судороги, обмороки, потеря сознания, затруднение дыхания.
    • Повышенная температура тела.
    • Рвота.

    Симптомы вирусной ангины у детей

    Гнійна ангіна фото
    Фото вирусной ангины

    Для вирусной природы заболевания характерна симптоматика:

    • Вялое состояние.
    • Нарушение работы пищеварения.
    • Увеличение в размерах лимфатических узлов.
    • Отсутствие аппетита.
    • Тошнота и рвота.
    • Повышение температуры.

    В этом случае лечение проводится при помощи спреев, компрессов, и полосканий. Рекомендации:

    • Проводить обработку миндалин при помощи раствора соды и фурацилина.
    • Полоскать горло раствором воды с солью и йодом.
    • Полоскать ротовую полость травами, оказывающими антибактериальное и противовоспалительное действие (шалфей, эвкалипт, ромашка).
    • Приготовление компресса: хлопчатобумажная ткань смачивается в холодной воде. Затем ее нужно отжать и обмотать вокруг шеи ребенка. Оставить лежать в течение следующих 2 часов.

    Катаральная разновидность ангины у детей

    Гнійна ангіна фото
    острый тонзиллофарингит

    Ее еще называю острый тонзиллофарингит. Эту форму характеризуют симптомы:

    • Основной симптом – высокое температура тела, до отметки 38-39 градусов.
    • Болевые ощущения при сглатывании.
    • Тошнота.

    Этот вид ангины у детей возникает как осложнение после простуды или гриппа. Правильно подобранное лечение обеспечит выздоровление в течение 10 дней.

    Рекомендации:

    • Применение курса антибиотиков строго по назначению врача.
    • Соблюдение постельного режима.
    • Употребление большого количества жидкости.
    • Обработка горла при помощи спрея (для малышей).

    Грибковая ангина у детей

    Гнійна ангіна фото
    фото грибковой ангины

    Чтобы определить источник инфекции нужно сдать необходимые анализы.

    При грибковой ангине нужно соблюдать постельный режим и употреблять как можно больше теплой жидкости и полоскать горла отварами трав.

    Рекомендации:

    • Контроль за детским питанием. Пища должна быть легкой и не раздражать больное Горло при ангине. Рекомендуется употреблять как можно больше витаминов (в особенности В и С).
    • Постоянное проветривание комнаты ребенка и влажная уборка.
    • Нурофен и парацетамол помогут сбить жар.

    Герпесная форма заболевания у ребенка

    Гнійна ангіна фото
    фото герпесная ангина

    При этой форме ангины вылечить в домашних условиях быстро, вам помогут следующие процедуры:

    • Обильное питье ребенка теплым чаем с такими ягодами как облепиха, малина, брусника.
    • Полоскание рта смородиной и чередой. Можно заменить на традиционные варианты: соду или марганцовку.
    • Герпесная ангина сопровождается ранками. Не следует употреблять слишком горячую пишу исключить соленое и холодное на время курса лечения.

    Фолликулярная ангина

    Гнійна ангіна фото
    фото фолликулярная ангина

    Тяжелая форма заболевания. Фолликулярная ангина у детей сопровождается симптомами:

    • Повышение температуры до 40 градусов.
    • Появление лихорадки.
    • Образование гнойников в области миндалин.

    Рекомендации к лечению фолликулярной ангины:

    • Тест на мазок. Он позволит определить чувствительность бактерий к определенным препаратам. На основании результатов специалист сможет назначить правильный и наиболее эффективный препарат.
    • Употребление жаропонижающих средств.
    • Обильное теплое питье.

    Важно: если ребенку на момент заболевания не исполнилось 3-х лет, его необходимо срочно госпитализировать, без лечения домашними средствами. Вся процедура должна проходить под строгим контролем медиков в условиях стационара. При фолликулярной ангине запрещено использовать компрессы и ингаляции небулайзером.

    Когда врач решит, что малыш может обойтись и без госпитализации, все равно, обязательной процедурой является полоскание рта. Его нужно проводить регулярно. Обойтись им одним не удастся. Необходимо принимать курс антибиотиков. Полоскание – дополнительный метод лечения к лекарственным средствам.

    Лечение гнойной ангины у детей и у взрослых

    Гнойная ангина у ребенка вылечивается следующим образом:

    • Общий курс лечения в среднем составляет 10 дней. Он основан на применении антибактериальных средств в таблетках или сиропе.
    • Включает в себя полоскание ротовой полости люголем.
    • Применяются рассасывающие таблетки.
    • Для обезболивания назначается анальгин.
    • Гнойная ангина вылечивается при помощи Супрастина.

    Гнійна ангіна фото

    Ангина у детей переносится несколько сложнее, чем у взрослых, за счет более слабой иммунной системы. Во время болезни специалисты рекомендуют соблюдать постельный режим без употребления кислого, соленого и острого.

    Лучше не раздражать горло при ангине горячим или слишком холодным. Для питья подойдет теплый чай.

    Случаи, при которых температура не сбивается

    Существует ряд случаев, при которых не нужно употреблять жаропонижающие средства:

    • Если отметка на градуснике перевалила за 38. Организм осуществляет выработку антител и с их помощью справляется с заболеванием.
    • Рвота при температуре. Грудничкам можно помочь ректальными свечками. (выбирать нужно специальные детские свечи).
    • Если ребенок старше года нормально переносит состояние жара при температуре выше 38.

    Народные рецепты при ангине.

    Гнійна ангіна фото

    При лечении в домашних условиях, быстро, ангину побороть помогут следующие простые рецепты, они снимут боли и воспалительные процессы:

    • Молоко и мед. Альтернативное питье чаю с малиной. Молоко оказывает успокаивающее действие, снимает боль. Для большего эффекта рекомендуется подавать слегка горячим вместе с добавлением сливочного масла. Не рекомендуется людям, страдающим аллергией и при индивидуальной непереносимости продуктов пчеловодства. Противопоказан детям, младше одного года.
    • Раствор с медом для полоскания: в стакане кипяченной воды, предварительно охлажденной до температуры около 40 градусов, растворить ложку меда, который есть в доме. В него добавить ложку яблочного уксуса 6%.

    Компрессы

    При применении компрессов, приостанавливаются начавшиеся воспалительные процессы, снижаются болевые ощущения в глотке и улучшается процесс кровообращения.

    Важно. Компрессы можно применять только при нормальной температуре. Когда болезнь перешла в свою позднюю фазу, и при образовании гнойников их делать нельзя.

    Для детей лучшее время для компрессов – перед сном. Ноги должны быть при этом в тепле под одеялом или в носочках. Применять 1-2 раза в течение дня.

    Взрослый компресс ставится на 3-4 часа с перерывами в 2 часа между ними.

    Спиртовой компресс: 70% медицинский спирт разбавляется кипяченой водой в пропорциях 1:1. Максимальный эффект даст спиртовая настойка на травах. Если ее в доме нет, можно добавить в имеющийся спирт небольшое количество (3-5 капель) эфирного масла.

    Подойдет лаванда, шалфей, мята, эвкалипт.

    Не рекомендуется людям с чувствительной кожей, велика вероятность ожога.

    Картофельный компресс

    Приготовление: промойте и отварите картошку вместе с кожурой. Разомните и добавьте пару капель йода на спиртовой основе и ложку растительного масла. Заверните все в марлевый мешочек. Подождите, пока компресс остынет немного, для того, чтобы его можно было безболезненно прикладывать к коже. Приложите мешочек на горло и хорошо укутайте шею. Компресс можно держать в течение всей ночи.

    Компресс из сырой картошки

    Натереть на терке несколько картошинок с добавлением 6% яблочного уксуса. Завернуть в плотную ткань и приложить к горлу. Такой компресс оказывает противовоспалительное действие.

    Народные средства применяются только совместно с традиционными методами лечения без пропуска курса антибиотиков.

    Источник: tvojajbolit.ru

    Разновидности и атипичные формы

    Разновидности:

    • фолликулярная ангина — воспаление и формирование гноя в фолликулах миндалин (многочисленных мелких скоплениях лимфоидной ткани, окружённых соединительнотканной сеткой миндаликовой паренхимы);
    • лакунарная ангина — в этом случае страдают ветвистые глубокие борозды нёбных миндалин, накопление гноя происходит в этих углублениях;
    • флегмонозная ангина — одна из самых опасных форм, рассматривается как осложнение предыдущих двух, воспаление добирается глубинной зоны (околоминдаликовая клетчатка), что с 80% вероятностью сформирует гнойный абсцесс (лечение абсцесса только хирургическое).

    Что же касается атипичности, то здесь она определяется:

    • типом возбудителя — вирусные ангины или вызванные нехарактерными для тонзиллитов инфекциями (сибирская язва, вирусная пневмония, ВИЧ, брюшной тиф и пр.) считаются атипичными;
    • смешанной картиной — когда на фоне одной ангины возникает другая, например, фолликулярно-лакунарная ангина или фолликулярно-флегмонозная.

    Причины возникновения

    Наступление гнойного тонзиллита складывается из трёх условий:

    1. Главное и основное — ослабление гуморального и клеточного иммунитета, снижение реактивности организма.
    2. Заражение бактериальными или вирусными возбудителями тонзиллита.
    3. Хронический воспалительный процесс в организме аутоиммунной или аллергической природы (основной симптом ангины — это воспаление, а воспаление гораздо легче возникает на фоне другого воспаления).

    При здоровом и сильном иммунитете вероятность заболеть ангиной крайне низка (даже при попадании в организм типичных возбудителей).

    Тонзиллит частично рассматривается как детское заболевание. Ведь именно у детей иммунитет подрывается легче всего. Но это не значит, что взрослые не подвержены данному недугу. По статистике за последний год каждый пятый человек в возрастном диапазоне 20-40 лет обращался в клинику с диагнозом тонзиллит.

    Есть множество факторов, способных серьёзно подорвать иммунную защиту и у взрослого человека:

    • недавно перенесённая какая-то серьёзная инфекция вирусной, бактериальной или грибковой природы, а также хронические очаги инфекции вроде запущенного кариеса или стоматита;
    • сильные травмы: механические, термические, химические (например, ангина часто возникает на фоне резкой гипотермии);
    • лечение антибиотиками (уничтожают и полезную микрофлору), иммуносупрессорами (особенно это касается супрессоров общего действия) и глюкокортикостероидами (являются неспецифическими факторами подавления иммунитета);
    • индивидуально бывает так, что лимфоидная ткань в миндалинах имеет много полостей (повышена рыхлость), а это способствует задержке в них патогенных микроорганизмов и вирусов;
    • у беременных женщин из-за гормональной перестройки и общей нагрузки на организм часто подрываются защитные силы против бактерий и вирусов;
    • многолетнее воздействие плохой экологии (особенно негативным является сочетание холодного климата и высокого содержания вредных примесей в воздухе);
    • многолетний нездоровый образ жизни: плохое питание, недостаточный сон, постоянные стрессы, длительное времяпрепровождение в сидячем положении.

    Возбудители тонзиллита:

    • стрептококки — 90% всех случаев гнойной ангины приходится именно на эту группу бактерий, причём более 50% всех стрептококковых ангин вызывается бета гемолитическим стрептококком группы А;
    • стафилококки и гемолитическая палочка занимают второе место, среди стафилококков самым опасным считается золотистый стафилококк, и именно он в 95% случаев стафилококковой ангины является причиной болезни;
    • менее 10% всех случаев тонзиллита с нагноением приходятся на пневмококки и менингококки;
    • не более 1% приходится на условно-патогенные бактерии клебсиеллы;
    • в единичных случаях отмечались гнойные ангины, спровоцированные довольно редкими и тяжёлыми инфекциями (сибирская язва). И более распространённым, но совершенно нехарактерным заболеванием (псевдотуберкулёз).

    Надо отметить, что вирусы не способствуют образованию гнойного экссудата. Поэтому вирусная ангина гораздо чаще проходит или, по крайней мере, начинается как катаральная ангина, для которой характерно острое воспаление верхнего эпителия слизистой зева без образования гнойников. Также вирусы провоцируют тривиальный фарингит.

    Симптомы

    Лакунарная и фолликулярная ангина разделяются между собой достаточно условно. Воспалительный процесс легко может перейти с лакун на фолликулярный аппарат миндалин. И наоборот. Бывает, что на одной миндалине диагностируется фолликулярный тонзиллит, а на другой — лакунарный.

    Разница между ними только в том, где преимущественно накапливается гнойный экссудат:

    • при лакунарном тонзиллите гнойные бляшки образуют как бы ветвистую сеть, расположенную чаще в вертикальной плоскости;
    • при фолликулярном тонзиллите на поверхности миндалин обнаруживаются точечные гнойники, бляшки округлой формы, похожие на зёрна просо;
    • при лакунарном тонзиллите гнойные образования легко смываются или снимаются шпателем;
    • при фолликулярном тонзиллите снятие гноя может быть чуть более затруднённым из-за того, что над фолликулами может находиться слой эпителиальных клеток разной степени толщины;

    Особняком стоит флегмонозная ангина, в первые же сутки демонстрирующая характерный признак — нарастающую припухлость одной из миндалин. На вздутии обнаруживается светлый бугорок желтоватого или беловато-сероватого цвета. Так выглядит созревший гнойный абсцесс, флегмона. Абсцесс, обычно, поражает нёбные миндалины, но могут пострадать и другие участки. Тогда формируются более редкие заглоточный или окологлоточный абсцессы.

    Есть и общая симптоматика:

    • стремительное повышение температуры тела до пиретических показателей (39 градусов и выше) — сразу даёт подозрение на ангину, однако грипп тоже начинается резким повышением температуры и ухудшением общего самочувствия;
    • затем температура становится волнообразной в зависимости от времени суток: утром она даже нормальная, а к вечеру подскакивает на 1,5-2 градуса;
    • миалгия и артралгия в разных частях тела, преимущественно в пояснице, иногда наблюдается неприятное жжение и чувство тяжести за грудиной, (похожие симптомы бывают и при начинающемся гриппе, а при псевдотуберкулёзе схожая тянущая ломота отмечается в конечностях);
    • ангина — это всегда гиперемия и отёк слизистой, в первую очередь, нёбных миндалин (иногда с мелкими кровоизлияниями), следовательно — выраженный болевой синдром в горле;
    • ангина не изменяет тембр голоса, пациент из-за боли просто начинает говорить очень тихо;
    • головная боль, нередко отдающая в ухо и нижнечелюстной сустав, глазные яблоки;
    • общая слабость, разбитость, апатия, отсутствие аппетита;
    • у детей может случиться рвота и понос, а у взрослых, наоборот, стул становится более редким, возможны запоры;
    • увеличиваются и становятся болезненными лимфатические узлы: сначала шейные, а затем, возможно, и другие (подмышечные, паховые).

    Фото лакунарной ангины: как выглядит

    Типичная картина в зеве при лакунарной ангине, хорошо видны заполненные гноем лакуны.

    Аналогично, стандартная клиническая картина при фолликулярной ангине, видны точечные гнойники.

    Наконец, хорошо узнаваемая клиника при флегмонозной ангине (сильный отёк и выраженная припухлость с одной стороны).

    Диагностика

    Стандартная схема диагностики тонзиллита состоит их трёх этапов:

    • Клинический осмотр у врача (отоларинголога), жалобы пациента.
    • Обязателен мазок из зева на определение конкретных возбудителей и присутствия дифтерийной бациллы — палочки Леффлера.
    • Антибиотикограмма. Забранный биоматериал высевают на питательную среду, а потом добавляют различные антибиотики или противовирусные средства. Дабы определить, какой препарат лучше всего уничтожает возбудителя.
    • Назначаются анализы крови и мочи для уточнения природы возбудителей. При бактериальной ангине лейкоциты перекрывают норму в несколько раз, сегментоядерные нейтрофилы повышены, лимфоциты понижены, при очень тяжёлом течении могут понижаться моноциты. Вирусная ангина даёт противоположную картину крови, а при высоких моноцитах появляется подозрение на мононуклеоз. Из-за ангины в моче часто обнаруживается небольшая концентрация альбумина. СОЭ повышается всегда.

    Как и в симптоматике, в диагностике флегмонозная ангина также выделяется на фоне других форм:

    • Диагностируется быстро и максимально точно из-за стремительного роста флегмоны и одностороннего характера воспаления.
    • Мазок при такой ангине делать бессмысленно. Обычно, при вскрытии абсцесса откаченный гной сразу же отправляют на выявление бактериологической картины.
    • В отличие от всех других разновидностей тонзиллита здесь дополнительно может потребоваться ещё и рентгенологическое исследование. Для определения границ и размеров флегмоны (которая никогда чётко не обозначается), для исключения заболеваний, дающих схожую клиническую картину (шейные спондилиты) и для подтверждения того, что паратонзиллит не дал осложнений в виде проникновения гноя в другие зоны.

    Лечение лакунарной ангины

    В устранении гнойной ангины применяют целый спектр методов, образующих консервативную, консервативно-хирургическую и хирургическую часть. Разбег методов имеет вполне определённый характер: полностью консервативно и в редких случаях с элементами хирургии лечат лакунарную и фолликулярную ангину, а вот флегмонозную форму почти всегда приходится устранять хирургическим путём. Правда, консервативная последующая терапия также имеет немаловажное значение.

    Физиотерапевтическое лечение

    Принцип физиотерапии основан на многократно опосредованном воздействии на патологические процессы разнообразных физических явлений. Главным образом, электромагнитных волн. Опосредованность заключается в том, что физиотерапия не оказывает прямого химического воздействия подобно лекарственным препаратам, а запускает, или даже просто способствует тем биохимическим и биофизическим процессам, которые приводят к стиханию патологических проявлений.

    Трудно перечислить все варианты физиотерапии, т.к. она не имеет строгих границ определения. Физиотерапией может считаться и просто горячая ванна. Но присутствует разделение на аппаратное и всё прочее физиолечение. Аппаратное — это конкретные приборы, которые применяются в отечественных и зарубежных клиниках.

    Аппаратное лечение ангины:

    • Тубус-кварцтубус-кварц — коротковолновое ультрафиолетовое облучение поверхности миндалин, главное терапевтическое действие заключается в мощном бактерицидном эффекте УФ, поэтому рекомендуется облучать миндалины, когда они уже свободны от гнойных плёнок;
    • УВЧ — высокочастотные длинные электромагнитные волны (метровые радиоволны) создают в тканях миндалин колебания молекул различных органических веществ, что приводит к переходу электромагнитной энергии в тепловую, а тепловыделение приводит к усилению регенеративных, иммунных и трофических процессов;
    • электрофорез — разнообразные лекарственные вещества проникают в организм через кожу и слизистую под воздействием электромагнитного поля;
    • лазер малой интенсивности оказывает противовоспалительное и анальгезирующее действие на ткани (но механизм этого воздействия до конца пока не ясен);
    • гальванотерапия — здесь лечащим фактором выступает непосредственно слабый электрический ток (сила до 50 мА, напряжение до 80 В), под воздействием которого заметно расширяется сеть капилляров, и усиливается выработка серотонина и гистамина.

    Существуют и домашние приборы физиотерапии. Один из самых известных — рефлектор Минина, он же «синяя лампа». Следует помнить, что, несмотря на всю «неагрессивность» и относительную безопасность, физиолечение имеет некоторые однозначные противопоказания. Это новообразования онкологической природы, острая сердечная недостаточность, выраженная гипотония, беременность (особенно первый триместр) и, наконец, пиковый период болезни при любой ангине.

    Полоскание и орошение

    Полоскания одинаково полезны и при бактериальной, и при вирусной инфекции.

    Вариантов здесь существует немало:

    • обыкновенная содовая вода — 1 ч. ложка пищевой соды без горки на 200 мл кипячёной тепловатой воды (сода эффективно тормозит размножение патогенной микрофлоры и размягчает гнойные бляшки, а готовится смесь буквально за 30 секунд);
    • перекись водорода (3% р-р) — к 200 мл воды добавить столовую ложку раствора перекиси, в конце необходимо дополнительно прополоскать горло небольшим количеством чистой кипячёной воды (перекись благодаря высвобождению кислорода отлично уничтожает практически любых возбудителей ангины);
    • яблочный уксус (6%) — 1 ч. ложка на 200 мл воды, в конце полоскания остаток раствора рекомендуется проглотить для его попадания на стенку глотки (также мощное обеззараживающее и мягкое лизирующее, т.е. хорошо растворяет скопления гноя), но не рекомендуется лицам с кислотным гастритом в стадии обострения;
    • морская соль — 1 ч. ложка на 200 мл воды (соль — антисептик, известный с глубокой древности);
    • эвкалиптовая настойка (продаётся в аптеках) — на 200 мл воды разводят 12-14 капель;
    • всевозможные травяные сборы (зверобой, ромашка, шалфей, календула, мать-и-мачеха), продающиеся в готовых упаковках в аптеках (инструкция по приготовлению отвара всегда прилагается), такие отвары можно принимать и внутрь.

    Полоскания вымывают гной и патогенную микрофлору, смягчают слизистую, приносят симптоматическое облегчение. Повторять процедуру надо 5 раз в день и более, а после с полчаса ничего не есть и не пить. В качестве дополнения можно использовать аналогичные растворы для орошения при помощи клизмы с насадкой или спринцевания. Последнее особенно эффективно удаляет гнойный налёт.

    Смазывание слизистых миндалин

    Обычно, здесь традиционно используют разнообразные масла (облепиховое, пихтовое), которые по каплям наносят на марлевый тампон на конце длинной, тонкой палочки. Или препараты: мирамистин, ротокан, хлоргексидин.

    При флегмонозной ангине смазывание вообще противопоказано. Многие лор-врачи вполне обоснованно считают, что смазывание приводит к нарушению гнойной плёнки, а это — к высвобождению инфекции, которую организм пытается «удержать» на миндалинах (при тяжёлых течениях и сильном нагноении смазываний следует избегать).

    Ингаляции

    На сегодняшний день существует 3 варианта данного лечения:

    1. Готовый препарат во флаконах под давлением или без него (Биопарокс, Каметон, Ингалипт, Гексорал и другие).
    2. Домашний прибор для превращения в аэрозоль любой лечащей смеси — небулайзер (для тех, кто часто болеет ангиной, вещь действительно очень полезная).
    3. Самые простые, традиционные методы, заключающиеся во вдыхании ртом и носом горячего пара отвара (голова накрыта полотенцем).

    Преимущество аэрозоля в том, что он очень быстро впитывается в слизистую, оказывая антисептическое, обезболивающее и противовоспалительное действие.

    Таблетки

    Гнойная ангина — это острый инфекционный процесс, а значит, необходимы антибиотики или противовирусные препараты, если возбудитель относится к вирусам. В качестве антибиотиков идут сначала препараты пенициллинового ряда (Ампициллин, Амоксициллин, Оксациллин, Феноксиметилпенициллин). Если бактерии демонстрируют резистентность (устойчивость), то подключают цефалоспорины (Цефазолин, Цефадроксил, Цефапирин, Цефалексин, Цефамандол) и макролиды (Эритромицин, Рокситромицин, Кларитромицин, Спирамицин).

    Минимальный курс приёма антибиотиков составляет неделю, но может доходить до 20 дней. Без антибиотиков обходятся только при крайне лёгком течении. Флегмонозная ангина подразумевает антибактериальную терапию в обязательном порядке, безо всяких исключений. Против вирусов назначают Анаферон, Реленза, Тамифлю, Кагоцел, Арбидол и др.

    Стандартный список таблеток при ангине включает и НПВС: Анальгин, Парацетамол, Спазмалгон, Ибупрофен, Пенталгин (лучше тот, что с кодеином), Солпадеин и др. Они необходимы для снятия жара и болевого синдрома. В случае сильного отёка гортани, особенно при угрозе возникновения ложного крупа у детей, могут применяться и стероидные противовоспалительные препараты: Преднизолон, Метилпреднизолон, Дексаметазон.

    Наконец, детям и аллергикам будут нужны антигистаминные, противоаллергические средства: Супрастин, Лоратадин, Эриус. Для купирования лекарственной и другой аллергии.

    Игольная аспирация

    Проводится, когда возникло осложнение в виде интратонзиллярного абсцесса. Процедура требует предварительного местного обезболивания новокаином и кокаиновыми препаратами путём подкожной инъекции в область нижнечелюстного сустава и смазывания поверхности воспалённой миндалины. Для прокола и откачки используют шприц с иглой (обычно, на 10 кубов).

    Прокалывание проводится:

    • в зоне максимальной выпуклости абсцесса;
    • если гнойник ещё не созрел, совершают пару проколов на глаз (примерно на границе флегмоны), т.к. выяснено, что превентивная аспирация способствует или ускоренному созреванию абсцесса, или его рассасыванию на начальной стадии.

    После откачки гноя необходимо дополнительно 1-2 раза промыть полость флегмоны, иначе остатки экссудата спровоцируют новый абсцесс.

    Разрез абсцесса

    Аналогично аспирации — только при флегмонозной ангине. Анестезия такая же. Точка проникновения определяется также как и место укола, только здесь врач скальпелем дополнительно разрезает поверхность гнойника ещё на пару сантиметров. После чего корнцангом (хирургические ножницы с тупыми загнутыми концами) проводит раздвижение краёв разреза для освобождения гнойных масс. При «тупом вскрытии» скальпель не используется — абсцесс просто продавливается корнцангом. При таком вскрытии полностью отсутствует риск сращивания краёв раны при сохранении в ней остатков гноя.

    Удаление миндалин

    Сейчас при лакунарной или фолликулярной ангине тонзиллэктомию не проводят, т.к. пунктов «против» оказывается намного больше, чем «за». При первой флегмонозной ангине гланды тоже не рекомендуется удалять. Тонзиллэктомия показана лишь при постоянных рецидивах абсцесса. До недавнего времени в подобной операции использовалась исключительно металлическая тонзиллярная петля. Но теперь всё чаще прибегают к тому, что срезают миндалины лазером.

    Преимущества лазера неоспоримы:

    • безболезненность,
    • аккуратность,
    • быстрота и качественность.

    Удобней удалять миндалину вместе с флегмоной, т.е. в период обострения. Поскольку часть тканей уже лизирована гнойным воспалением. При лакунарной хронической ангине могут провести лакунотомию, когда между лакунами делают дополнительные неглубокие надрезы. В результате их заживления поверхность миндалины как бы натягивается, уменьшая глубину лакун, а значит, и место для скопления гноя.

    Диета

    Специальной диеты нет. Пища не должна обжечь, механически травмировать или химически воздействовать на воспалённую слизистую. Исходя из этих требований, составляется рацион. Показано обильное тёплое питьё. При флегмонозной ангине в пиковый период возможность глотать нередко полностью исчезает.

    Лечение народными средствами в домашних условиях

    Народная терапия рассматривается как дополнение к основному лечению, а при флегмонозной ангине имеет смысл только уже на завершающей стадии выздоровления.

    Несколько рецептов:

    • 1-2 свежей свеклы потереть и отжать до получения примерно 100 мл сока. 1 лимон очистить от кожуры и максимально отжать (удобно это делать, если положить мякоть в чистую тряпочку и скрутить, как отжимают вещи после стирки). Лимонный и свекловичный сок смешать — средство для полоскания готово (можно немного разбавить кипячёной водой).
    • Столовую ложку коры ивы залить 200 мл крутого кипятка и оставить на полчаса, затем процедить, полученный настой должен быть чуть тёплый — можно полоскать.
    • Столовую ложку высушенных лепестков чайной розы залить примерно 200 мл молока, довести до кипения, кипятить не менее 10 минут, процедить, остудить — можно полоскать.
    • Крупную горсть жёлтой луковой шелухи залить 0,5 литром воды, довести до кипения и подержать на огне ещё пару минут, затем оставить остывать на 1 час, после чего процедить — средство для полоскания готово.
    • Обычные сухари залить кипятком и бросить туда головку чеснока, после размягчения сухарей воду слить, а сухари и чеснок быстро переложить в любой хлопчатобумажный мешочек или просто чистый носок — полученный компресс приложить к горлу (рекомендуется делать такой компресс на ночь).
    • Ещё более простой компресс — листья свежей капусты приложить к горлу и обмотать шарфом на пару часов.

    Рекомендации

    Ангина — это не банальная простуда, и пытаться просто «переждать» её весьма небезопасно. При лакунарной и фолликулярной формах огромное значение, не считая антибиотиков, имеют полоскания и народные средства. А вот при флегмонозной ангине, если наблюдается стремительное созревание абсцесса, кроме приёма жаропонижающих и обезболивающих, можно больше ничего не предпринимать. До момента вскрытия флегмоны любая другая терапия бессмысленна.

    Профилактика

    Чтобы превентивно защитить себя от описываемого недуга, надо:

    • есть витаминизированную, полноценную пищу;
    • проводить достаточно времени на свежем воздухе, умеренно заниматься спортом;
    • достаточно спать и избегать стрессов;
    • по возможности, избегать зон с наиболее неблагоприятной экологией;
    • отказаться от курения, не злоупотреблять алкоголем;
    • быть информированным в медицинской сфере хотя бы на бытовом уровне.

    Осложнения и последствия

    У лакунарной и фолликулярной ангины при хроническом протекании и тяжёлых обострениях может быть два грозных осложнения:

    • Ревматизм, спровоцированный аутоиммунной реакцией — стрептококки вырабатывают белки, которые по своей структуре схожи с составляющими клеток (соединительной и другой ткани), и это приводит к тому, что иммунитет начинает атаковать собственные клетки организма. Особенно опасны аутоиммунные атаки на перикард или миокард сердца.
    • Флегмонозная ангина, которая сама может дать ещё более грозные (иногда летальные!) осложнения, связанные с распространением гнойного содержимого и попаданием инфекции в крупные сосуды: гнойный менингит, медиастинит, тромбофлебит пещеристого синуса (от него отходят вены в мозг) и пр.

    Заразна ли и как передаётся

    Ангина заразна, ведь это инфекционное заболевание. Пациент является опасным для окружающих с начала инкубационного период (пара суток перед появлением симптомов) и до момента полного излечения.

    Пути передачи инфекции:

    • воздушно-капельный: можно заболеть, просто проведя немного времени рядом с больным в плохо проветриваемом помещении;
    • через бытовые предметы, общую посуду;
    • алиментарный: на недоеденной пациентом пище или в недопитом питье может какое-то время сохраняться значительное количество болезнетворных микробов.

    В особенности, недопустимы контакты пациента с детьми младше 13 лет.

    Особенности у детей

    Основная особенность протекания ангины в детском возрасте заключается в умеренно-тяжёлом, тяжёлом и крайне тяжёлом течении, когда ярко выражен почти весь набор симптомов. У маленьких детей может случиться отёк гортани (ложный круп), а это чревато удушьем. Тогда потребуется срочная противовоспалительная капельница, чтобы снять отёк. Плюс у детей более высок риск развития осложнений гнойной ангины.

    При беременности

    После детского возраста на втором месте по уязвимости стоят беременные женщины. Организм и без того испытывает стресс от гормональных перестроек, а инфекция только добавляет нагрузки. Главная проблема ангины при беременности в том, что беременным противопоказаны многие эффективные лекарства. Те же антибиотики, которые в первый триместр вообще недопустимы. Правда, макролиды всё же назначают, а при острой необходимости приходится проводить антибактериальную терапию в полной мере.

    Видео про ангину

    На представленном видео раскрываются интересные факты касательно вирусной и стрептококковой ангины, а также перечисляются осложнения последней.

    Прогноз

    При своевременном подавлении лакунарной и фолликулярной ангины полное излечение без каких-либо последствий наступает в 999 случаях из 1000. Рецидивы могут привести к флегмонозной ангине. Однако и здесь прогноз остаётся достаточно благоприятным при грамотном удалении абсцесса и последующей антибактериальной и восстановительной терапии.

    Источник: simptovik.ru

    Гнійна ангіна фото

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.