Профілактика туберкульозу посідає важливе місце в комплексі заходів, спрямованих на боротьбу з туберкульозом.

Профілактика туберкульозу складається із соціальної і санітарної профілактики, специфічної профілактики (вакцинація і ревакцинація БЦЖ) і хіміопрофілактики.

Соціальна профілактика спрямована на оздоровлення умов зовнішнього середовища, підвищення матеріального добробуту населення, зміцнення його здоров’я, поліпшення харчування і житлово-побутових умов, розвиток масової фізичної культури і спорту, проведення заходів щодо боротьби з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням та іншими шкідливими звичками.

Санітарна профілактика має на меті попередити інфікування МБТ здорових людей, обмежити і зробити безпечним контакт із хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділювачем) оточуючих його здорових людей у побуті й на роботі. Найважливіша складова частина санітарної профілактики — проведення соціальних, протиепідемічних і лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції, тобто в сім’ї і житлі хворого на туберкульоз — бактеріовиділювача.


Критеріями епідемічної небезпеки вогнища туберкульозної інфекції є масивність і сталість виділення хворим МБТ, сімейно-побутові умови проживання хворого, поведінка, загальна культура і санітарна грамотність хворого й оточуючих його осіб. На підставі цих критеріїв вогнища туберкульозної інфекції за ступенем епідемічної небезпеки поділяють на три групи. Відповідно до цього поділу визначають об’єм і зміст профілактичних заходів у вогнищі.

Вогнище I групи — найбільш несприятливе:

Вогнище II групи — відносно несприятливе:

Вогнище III групи — потенційно небезпечне: хворий — умовний бактеріовиділювач, у сім’ ї хворого лише дорослі, хворий і оточуючі його особи виконують усі необхідні санітарно-гігієнічні заходи профілактики туберкульозу.

Методами специфічної профілактики туберкульозу, що використовуються в усіх країнах світу, є вакцинація і ревакцинація БЦЖ. Вакцинний штам БЦЖ був отриманий у 1919 р. французькими вченими A. L. Ch. Calmette і C. Guerin і названий їх ім’ям (BCG, Bacilles Calmette — Guerin).

Для вакцинації використовується штам БЦЖ, він нешкідливий, йому властиві специфічність, алергенність й імуногенність, зберігає залишкову вірулентність, обмежено розмножується в організмі вакцинованого, перебуваючи у лімфатичних вузлах. Для профілактики застосовують суху вакцину БЦЖ як найбільш стабільну, здатну досить тривало зберігати необхідну кількість живих МБТ.


Ефективність протитуберкульозних щеплень БЦЖ проявляється у тому, що серед вакцинованих і ревакцинованих дітей і підлітків захворюваність на туберкульоз нижча, ніж серед невакцинованих. З уведенням у широку практику вакцини БЦЖ значно зменшилася захворюваність дітей і підлітків на тяжкі форми туберкульозу — міліарний туберкульоз, туберкульозний менінгіт, казеозну пневмонію, що майже зникли у хворих на туберкульоз дітей.

Використовується внутрішньошкірний метод уведення вакцини БЦЖ: уводять у зовнішню поверхню лівого плеча на межі верхньої і середньої третини внутрішньошкірно дозою 0,05 мг, що міститься в 0,1 мл суспензії.

На місці внутрішньошкірного уведення вакцини розвивається специфічна реакція у вигляді інфільтрату діаметром 5-10 мм, потім пустули з невеликим вузликом у центрі, невеликої виразки, кірочки і рубця. У немовлят нормальна реакція на щеплення з’являється через 4-6 тиж після уведення вакцини, запальні зміни на місці щеплення підлягають зворотному розвитку протягом 2-4 міс, рідше — за більш тривалий термін. При правильно виконаній вакцинації у 90-95 % щеплених утвориться поверхневий рубець діаметром 2-10 мм. Надалі за наявністю рубця роблять висновки про якість вакцинації.

Источник: www.eurolab.ua

Симптоми туберкульозу в дітей та дорослих. Лікування


Туберкульоз – інфекційне захворювання, викликане мікобактеріями туберкульозу (паличка Коха). Виявлення перших ознак туберкульозу допоможе своєчасно розпочати лікування та позбавити хворого наслідків цієї патології.

Шляхи зараження. Важливість соціального чинника.

Мікобактерії туберкульозу найчастіше вражають органи дихання. Але симптоми туберкульозу в дорослих та дітей можуть проявлятись з боку майже всіх органів та систем організму.

Шляхи інфікування людини:

  • повітряно-крапельний;
  • контактний;
  • харчовий.

Розуміння того, як передається туберкульоз, допоможе для профілактики захворювання.

Найчастіше джерелом зараження стають люди з відкритою формою туберкульозу легень. Збудник потрапляє у повітря, а його вдихають здорові люди. Один хворий може заразити впродовж року більше десяти людей. Заразитись також можна від великої рогатої худоби та домашньої птиці – через молоко, яйця, воду, куди потрапив кал хворих тварин.

Після зараження мікобактеріями туберкульозу хвороба виникає не завжди, а якщо розвивається, то в ряді випадків не одразу. Для виникнення туберкульозу необхідно, щоб організм не зміг боротися зі збудником. Зазвичай це спостерігається за несприятливих умов життя, які загрожують:

  • погіршенням імунітету;
  • поганим харчуванням;
  • фоновими хворобами;
  • проживанням у неналежних побутових умовах.

Класифікація. Відкрита та закрита форми туберкульозу

Туберкульоз існує у великій кількості форм. Одна з найважливіших градацій хвороби – розділення на відкриту та закриту форми туберкульозу. При закритій формі паличка Коха живе у тканинах носія чи хворої людини і у зовнішнє середовище не потрапляє. Відкрита форма загрожує зараженням здорових людей – носій чи хворий вільно виділяють збудника в зовнішнє середовище при:

  • чханні;
  • кашлі;
  • плюванні.

Туберкульоз буває первинний (той, що виникає вперше) і вторинний (повторний).

Первинна форма хвороби може бути долокальною (туберкульозна інтоксикація у дітей) та локалізованою. Вторинний туберкульоз розділяють на легеневий та нелегеневий.

Легеневий туберкульоз буває:

  • дисемінованим (вражена вся легеня);
  • осередковим (враження у вигляді окремих осередків);
  • інфільтративним (інфільтративний туберкульоз легень – різновид хвороби з рідиною у легеневій тканині та осередками її розпаду;
  • кавернозним (у легенях утворюються каверни – місця, де відсутня тканина);
  • фіброзно-кавернозним (каверни «обростають» сполучною тканиною);
  • циротичним (вся легеня обростає сполучною тканиною).

При позалегеневому туберкульозі найчастіше вражені головний та спинний мозок, їхні оболонки, тонкий та товстий кишківник, очеревина, лімфатичні вузли, кістки та суглоби, сечостатеві органи, шкіра та очі.

Симптоми захворювання

Симптоми туберкульозу в дорослих залежать від того, який орган уражений. При туберкульозному враженні легень основними симптомами будуть:

  • кашель (сухий чи з відходженням харкотиння);
  • задишка;
  • при прогресуванні захворювання – кровохаркання;
  • болі у грудній клітині.

Має значення і тривалість захворювання. Наприклад, при туберкульозі хребта на ранній стадії з’являються незначні болі у спині та порушення функціональності хребта, а при тривалому ураженні біль наростає, виникає деформація і погіршується рухливість хребта.

Незалежно від того, який орган вражений, для туберкульозу характерні порушення загального стану пацієнта. Їх враховують при діагностиці туберкульозу кісток, легень, шкіри, лімфовузлів та іншої локалізації захворювання. Це:

  • погіршення апетиту;
  • пітливість;
  • підвищення температури тіла;
  • втомлюваність, зниження працездатності.

Хворі худнуть, на їхніх щоках з’являється характерний рум’янець, а риси обличчя загострюються.

Діагностика туберкульозу

Універсального «аналізу крові на туберкульоз» для виявлення будь-якої його форми немає. Захворювання діагностують за допомогою різних інструментальних та лабораторних методів дослідження.

У дітей туберкульоз виявляють за допомогою проби Манту: внутрішньошкірно вводять туберкулін і оцінюють реакцію.


Виявлення перших ознак туберкульозу легень у дорослих можливе за допомогою флюорографії. За ознак захворювання виконують повноцінну рентгенографію легень. Рентгенографія, а також комп’ютерна томографія, магніторезонансна томографія та інші методи допоможуть виявити туберкульозне ураження інших органів. Для підтвердження діагнозу під мікроскопом вивчають біологічні виділення людини та роблять посіви на поживні середовища з наступним аналізом колоній.

Також проводять мікроскопічне дослідження тканин. Для забору матеріалу виконують біопсію тканин.

Лікування

В основі лікування туберкульозу лежать:

  • протитуберкульозні препарати, розділені на 3 групи ефективності. Їх призначають тривало, незалежно від того, це лікування хворих на туберкульоз нирок, легень чи інших органів;
  • висококалорійне збалансоване харчування;
  • фізіотерапія;
  • симптоматична терапія (відхаркувальні, знеболювальні).

Хворих спочатку лікують у туберкульозному диспансері, а після припинення виділення палички Коха – амбулаторно. При деструктивних формах показано хірургічне лікування з висіканням нежиттєздатних тканин.

Детальніше про те, як лікувати туберкульоз шкіри, кісток та інших органів, читайте на нашому сайті Добробут.ком.

Профілактика туберкульозу в дітей та дорослих

Туберкульоз – інфекційне захворювання. Обмежити себе від контакту з хворими складно – він може статися у будь-якому громадському місці. Тому для профілактики туберкульозу в дітей та дорослих мають значення:

  • укріплення імунітету;
  • дотримання правил гігієни;
  • вакцинація.

Туберкульоз майже ніколи не виявляють у людей, які загартовують організм, добре харчуються, вчасно відпочивають і проживають у належних умовах (з нормальними вологістю, температурою повітря, вентиляцією і так далі).

Вакцинація проводиться за допомогою вакцини БЦЖ, імунітет розвивається через 2 місяці. Щеплення допоможуть уникнути виснажливої боротьби з осередковим туберкульозом чи іншими його формами.

Пов’язані послуги:
Вакцинація
Рекомендації по проведенню вакцинації

Источник: www.dobrobut.com

  • Що таке туберкульоз?
  • Як можна заразитися туберкульозом?
  • Стійка чи паличка Коха у зовнішньому середовищі?
  • Які фактори сприяють розвитку туберкульозу?
  • Які основні ознаки туберкульозу?
  • Що потрібно робити, якщо виникла підозра на туберкульоз?
  • Чи може туберкульоз протікати без скарг?
  • Як захистити себе від зараження туберкульозом?
  • Вилікував чи туберкульоз?
  • Застосовуються чи лікарські трави при туберкульозі?

Що таке туберкульоз?

Туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікробактерія туберкульозу (в народі її називають паличкою Коха). Ця хвороба вражає всі органи і системи, але в 90% випадків уражаються легені.
Як можна заразитися туберкульозом?


Основне джерело інфекції – хворий з відкритою формою туберкульозу. Мікробактеріі туберкульозу переносяться повітрям невидимими найдрібніших крапельками мокротиння, які виділяються при кашлі, чханні, розмові. При вдиханні зараженого повітря мікробактеріі туберкульозу потрапляють в організм здорової людини і викликають захворювання. Рідше зустрічається харчової шлях передачі інфекції – через сире молоко, м’ясо, яйця від хворих на туберкульоз тварин і птахів. Заразитися також можна при користуванні рушником, посудом, постіллю хворого.

Стійка чи паличка Коха у зовнішньому середовищі?

Мікробактеріі туберкульозу досить стійкі у зовнішньому середовищі. Наприклад: у висохлі мокроті зберігає свою життєздатність до 1,5 років, на сторінках книг – до 1,5 місяців, досить швидко гине при попаданні прямих сонячних променів (через 1-2 години), при ультрафіолетовому опроміненні вони гинуть через кілька хвилин, під впливом хлорсодержащіх препаратів – через 6 годин.

Які фактори сприяють розвитку туберкульозу?

До факторів, що сприяють розвитку туберкульозу, відносяться: недостатнє і неповноцінно харчування, нестача вітамінів, часті простудні захворювання, постійний стрес та куріння.

Існує також група соматичного ризику захворювання на туберкульоз – це хворі на цукровий діабет, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, оперованих шлунком, хронічними неспецифічними захворюваннями легень (наприклад, хронічний бронхіт), з ВІЛ-інфекцією. Великий ризик захворювання на туберкульоз серед групи соціального ризику: це мігранти, особи без певного місця проживання, особи, що прибули з виправно-трудових установ, наркомани і зловживають алкоголем.


Які основні ознаки туберкульозу?

До основних ознак туберкульозу відносяться: тривалий кашель більше 2-3 років, втрата апетиту, схуднення, біль в грудній клітці, кровохаркання, загальна слабкість, періодичне або постійне підвищення температури тіла.

Що потрібно робити, якщо виникла підозра на туберкульоз?

При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікувального закладу і обстежитися на туберкульоз. Основним методом ранньої діагностики туберкульозу у дорослих є флюорографічне обстеження органів грудної клітини, а серед дітей та підлітків – туберкулінодіагностика (реакція Манту з 2ТЕ).

Чи може туберкульоз протікати без скарг?

У 10 – 15% хворих на початковій стадії туберкульоз нічим не проявляється і є випадковою знахідкою при профілактичному флюорографічне обстеження. У 1 / 3 хворих відзначаються тільки симптоми функціонального характеру – швидка стомлюваність, підвищена дратівливість, зниження працездатності, слабкість. Ці хворі тривало вважають себе здоровими, за медичною допомогою не звертаються і становлять небезпеку для оточуючих.

Як убезпечити себе від зараження туберкульозом?

Профілактика туберкульозу включає в себе декілька напрямків:


  • Санітарна – це навчання хворого правилам поведінки в суспільстві, вологе прибирання у приміщенні, де знаходиться хворий і своєчасне повноцінне лікування самого хворого;
  • Специфічна: а) вакцинація та ревакцинації БЦЖ, б) ХІМІОПРОФІЛАКТИКА – особам з контакту з туберкульозною інфекцією та інфікованим особам;
  • Загальні заходи – раціональний режим праці та відпочинку, раціональне харчування, відмова від паління й алкоголю.

Вилікував чи туберкульоз?

При своєчасному виявленні туберкульозу та неухильному дотриманні запропонованого лікарем режиму лікування туберкульоз вилікуєтеся. Лікування триває 6-8 місяців, рідше до 1 року і більше. Якщо хворий перериває лікування, туберкульоз спалахує знову, але з більшою силою. При цьому мікробактеріі можуть придбати стійкість до протитуберкульозних препаратів, розвивається лікарської стійкості туберкульоз, повністю вилікувати який дуже важко, а іноді неможливо.

Застосовуються чи лікарські трави при туберкульозі?

Лікарські трави при туберкульозі застосовуються в якості допоміжного засобу. Найбільш часто застосовуються препарати алое деревоподібного, алтея лікарського. В якості відхаркувальну і дезинфікуючого засобу використовується відвар з нирок сосни. З рецептів народної медицини також при туберкульозі використовуються препарати переробки бджіл, зокрема прополісу.

Источник: insight.org.ua

Симптоми туберкульозу в дітей та дорослих. Лікування

Туберкульоз – інфекційне захворювання, викликане мікобактеріями туберкульозу (паличка Коха). Виявлення перших ознак туберкульозу допоможе своєчасно розпочати лікування та позбавити хворого наслідків цієї патології.

Шляхи зараження. Важливість соціального чинника.

Мікобактерії туберкульозу найчастіше вражають органи дихання. Але симптоми туберкульозу в дорослих та дітей можуть проявлятись з боку майже всіх органів та систем організму.

Шляхи інфікування людини:

  • повітряно-крапельний;
  • контактний;
  • харчовий.

Розуміння того, як передається туберкульоз, допоможе для профілактики захворювання.

Найчастіше джерелом зараження стають люди з відкритою формою туберкульозу легень. Збудник потрапляє у повітря, а його вдихають здорові люди. Один хворий може заразити впродовж року більше десяти людей. Заразитись також можна від великої рогатої худоби та домашньої птиці – через молоко, яйця, воду, куди потрапив кал хворих тварин.

Після зараження мікобактеріями туберкульозу хвороба виникає не завжди, а якщо розвивається, то в ряді випадків не одразу. Для виникнення туберкульозу необхідно, щоб організм не зміг боротися зі збудником. Зазвичай це спостерігається за несприятливих умов життя, які загрожують:

  • погіршенням імунітету;
  • поганим харчуванням;
  • фоновими хворобами;
  • проживанням у неналежних побутових умовах.

Класифікація. Відкрита та закрита форми туберкульозу

Туберкульоз існує у великій кількості форм. Одна з найважливіших градацій хвороби – розділення на відкриту та закриту форми туберкульозу. При закритій формі паличка Коха живе у тканинах носія чи хворої людини і у зовнішнє середовище не потрапляє. Відкрита форма загрожує зараженням здорових людей – носій чи хворий вільно виділяють збудника в зовнішнє середовище при:

  • чханні;
  • кашлі;
  • плюванні.

Туберкульоз буває первинний (той, що виникає вперше) і вторинний (повторний).

Первинна форма хвороби може бути долокальною (туберкульозна інтоксикація у дітей) та локалізованою. Вторинний туберкульоз розділяють на легеневий та нелегеневий.

Легеневий туберкульоз буває:

  • дисемінованим (вражена вся легеня);
  • осередковим (враження у вигляді окремих осередків);
  • інфільтративним (інфільтративний туберкульоз легень – різновид хвороби з рідиною у легеневій тканині та осередками її розпаду;
  • кавернозним (у легенях утворюються каверни – місця, де відсутня тканина);
  • фіброзно-кавернозним (каверни «обростають» сполучною тканиною);
  • циротичним (вся легеня обростає сполучною тканиною).

При позалегеневому туберкульозі найчастіше вражені головний та спинний мозок, їхні оболонки, тонкий та товстий кишківник, очеревина, лімфатичні вузли, кістки та суглоби, сечостатеві органи, шкіра та очі.

Симптоми захворювання

Симптоми туберкульозу в дорослих залежать від того, який орган уражений. При туберкульозному враженні легень основними симптомами будуть:

  • кашель (сухий чи з відходженням харкотиння);
  • задишка;
  • при прогресуванні захворювання – кровохаркання;
  • болі у грудній клітині.

Має значення і тривалість захворювання. Наприклад, при туберкульозі хребта на ранній стадії з’являються незначні болі у спині та порушення функціональності хребта, а при тривалому ураженні біль наростає, виникає деформація і погіршується рухливість хребта.

Незалежно від того, який орган вражений, для туберкульозу характерні порушення загального стану пацієнта. Їх враховують при діагностиці туберкульозу кісток, легень, шкіри, лімфовузлів та іншої локалізації захворювання. Це:

  • погіршення апетиту;
  • пітливість;
  • підвищення температури тіла;
  • втомлюваність, зниження працездатності.

Хворі худнуть, на їхніх щоках з’являється характерний рум’янець, а риси обличчя загострюються.

Діагностика туберкульозу

Універсального «аналізу крові на туберкульоз» для виявлення будь-якої його форми немає. Захворювання діагностують за допомогою різних інструментальних та лабораторних методів дослідження.

У дітей туберкульоз виявляють за допомогою проби Манту: внутрішньошкірно вводять туберкулін і оцінюють реакцію.

Виявлення перших ознак туберкульозу легень у дорослих можливе за допомогою флюорографії. За ознак захворювання виконують повноцінну рентгенографію легень. Рентгенографія, а також комп’ютерна томографія, магніторезонансна томографія та інші методи допоможуть виявити туберкульозне ураження інших органів. Для підтвердження діагнозу під мікроскопом вивчають біологічні виділення людини та роблять посіви на поживні середовища з наступним аналізом колоній.

Також проводять мікроскопічне дослідження тканин. Для забору матеріалу виконують біопсію тканин.

Лікування

В основі лікування туберкульозу лежать:

  • протитуберкульозні препарати, розділені на 3 групи ефективності. Їх призначають тривало, незалежно від того, це лікування хворих на туберкульоз нирок, легень чи інших органів;
  • висококалорійне збалансоване харчування;
  • фізіотерапія;
  • симптоматична терапія (відхаркувальні, знеболювальні).

Хворих спочатку лікують у туберкульозному диспансері, а після припинення виділення палички Коха – амбулаторно. При деструктивних формах показано хірургічне лікування з висіканням нежиттєздатних тканин.

Детальніше про те, як лікувати туберкульоз шкіри, кісток та інших органів, читайте на нашому сайті Добробут.ком.

Профілактика туберкульозу в дітей та дорослих

Туберкульоз – інфекційне захворювання. Обмежити себе від контакту з хворими складно – він може статися у будь-якому громадському місці. Тому для профілактики туберкульозу в дітей та дорослих мають значення:

  • укріплення імунітету;
  • дотримання правил гігієни;
  • вакцинація.

Туберкульоз майже ніколи не виявляють у людей, які загартовують організм, добре харчуються, вчасно відпочивають і проживають у належних умовах (з нормальними вологістю, температурою повітря, вентиляцією і так далі).

Вакцинація проводиться за допомогою вакцини БЦЖ, імунітет розвивається через 2 місяці. Щеплення допоможуть уникнути виснажливої боротьби з осередковим туберкульозом чи іншими його формами.

Пов’язані послуги:
Вакцинація
Рекомендації по проведенню вакцинації

Источник: www.dobrobut.com

Профілактика туберкульозу коротко

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.